- виріб
- -робу, ч.1) Вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку.••
Агрегато́ваний ви́ріб — збірний виріб, що складається з набору окремих серійних та одиничних виробів.
Апара́тний ви́ріб — технічний засіб, що постачається як продукція виробничо-технічного призначення.
Ба́зовий ви́ріб — виріб, що є основною складовою частиною певної кількості виробів.
Електротехні́чний ви́ріб — виріб, призначений для виробництва, перетворення, розподілу, передачі або споживання електричної енергії.
Інформаці́йний ви́ріб — інформаційний засіб, що виготовлений постачається як продукція виробничо-технічного призначення для застосування в автоматизованій системі.
Комплектува́льний ви́ріб — виріб підприємства-постачальника, що пристосовується як складова частина виробу.
Конди́терські ви́роби — тістечка, торти, цукерки тощо.
Програ́мний ви́ріб — програмний засіб, що виготовлений і постачається як продукція виробничо-технічного призначення.
Специфіко́ваний ви́ріб — виріб, який складається з декількох складових частин.
Станда́ртний ви́ріб — виріб, що застосовується за стандартом, який всебічно та однозначно визначає конструкцію виробу, показники якості.
Типо́вий ви́ріб — виріб, що належить до групи виробів схожої конструкції.
Уніфіко́ваний ви́ріб — виріб, який використовується у складі інших виробів.
2) тільки одн. Виробництво, виготовлення яких-небудь речей, предметів для вжитку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.